Тестер – це фахівець з тестування програмного забезпечення, який займається перевіркою якості та визначенням дефектів у програмному забезпеченні перед його випуском на ринок. Основна роль тестера полягає в тому, щоб перевірити, чи працює програмне забезпечення так, як воно повинно, і виявити будь-які помилки, які можуть впливати на його функціональність та ефективність.

Тестери можуть працювати як вручну, так і використовуючи автоматизовані тести. Вручну виконуються тести за допомогою спеціально розроблених сценаріїв тестування, які протестують різні функції програмного забезпечення та його інтерфейс.

Автоматизовані тести, зі свого боку, можуть бути розроблені на основі сценаріїв тестування, що дозволяє прискорити та автоматизувати процес тестування програмного забезпечення.

Тестер повинен мати глибокі знання про процес розробки програмного забезпечення, зокрема процес тестування, техніки тестування, а також знати основні інструменти та технології, що використовуються для тестування програмного забезпечення. Крім того, важливо мати хороші комунікаційні навички для спілкування з іншими членами команди розробників, щоб вирішувати виявлені проблеми та допомагати вдосконалювати якість програмного забезпечення.

Що має знати тестувальник:

1. Знати процес розробки ПЗ: тестувальник повинен мати знання про етапи розробки ПЗ та його методології.
2. Розуміти функціональні вимоги: тестувальник має розуміти функціональні вимоги до програмного забезпечення та можливість перевіряти їх на відповідність.
3. Володіти техніками тестування: тестувальник повинен знати різні техніки тестування, що дозволяють виявити помилки в програмному забезпеченні.
4. Знати інструменти для тестування: тестувальник має знати різні інструменти, які використовуються для тестування програмного забезпечення.
5. Мати комунікативні навички: тестувальник повинен мати хороші комунікаційні навички для взаємодії з розробниками та іншими членами команди.

Обов’язки тестера:

1. Розгортання виробництва оновлень, розроблених розробниками;
2. Інтеграція та поглиблення процесів розробки в поставку;
3. Стандартизація оточення розробки;
4. Налаштування інфраструктури для особливостей розроблюваного програмного забезпечення;
5. Підготовка середовища до частої внесення змін;
6. Виявлення та виправлення проблем;
7. Автоматизація процесів.