Ми так часто зіштовхуємося з сумнівами, які заважають рухатися вперед, здійснювати мрії та досягати своїх цілей. Найчастіше ці сумніви аргументуються віком, відсутністю досвіду роботи чи спеціальної освіти, «не на часі», «не для мене», «я – гуманітарій» тощо. Можна довго обговорювати, чому ці аргументи не працюють, але найкращим свідченням цьому є історії наших випускників. Сьогодні це історія Тетяни Коршикової. Жінки, яка подолала усі складнощі завдяки своїй наполегливості та дуже старанній праці. Вивчаючи тестування повністю з нуля, в житті до цього не маючи жодного стосунку до компʼютерної техніки, вона стала однією з кращих на курсі та влаштувалася на роботу тестувальником. Про свій шлях Тетяна далі розповідає сама.

Тетяна розпочала свій шлях в ІТ з Базового модуля тестування, саме того курсу, де народжуються справжі QA-професіонали. Почала навчання дечому абсолютно новому символічно з нового 2020 року, на початку січня.

Переконала програма QALight

Раніше я ніколи не використовувала компʼютер для роботи, а користувалася ним лише як пересічний юзер – соціальні мережі, фото, відео, фільми чи щось почитати. Щоб знати програми, працювати з Word, Excel чи PowerPoint, то ні. Я за освітою бухгалтер, і коли працювала за фахом, у нас був один компʼютер – у головного бухгалтера. І до цих курсів, чесно, я майже нічого не знала. Тобто я всьому вчилася з нуля.

Та молодь, яка зараз приходить влаштовуватися на роботу – вони вчили інформатику ще у школі. У мене такого предмету взагалі не було. Уже в студентські часи в мене була інформатика, та алгоритми ми там писали від руки в зошиті.

Коли я прийняла рішення, що хочу стати тестувальником та почала шукати курси, то трохи губилася від кількості варіантів. У QALight мене переконала програма, вона грунтовна, наповнена, навчання складається з декількох важливих дисциплін і ніхто не обіцяє дива за два тижні чи місяці. Такий комплексний підхід та чесність школи стали вирішальним фактором.

Вважаю, що курсі дали мені гарну, міцну базу для старту. Зрозуміти професію, отримати технічні навички і систематизовані знання, окреслити напрям, куди розвиватись далі, що довчити самостійно – все це без курсів було б не так просто й не так шидко (а в моєму випадку взагалі нереально). І основну задачу – допомогти отримати першу роботу в IT – курси виконали.

 

Я дуже старалася гарно вчитися

Я була дуже відповідальною студенткою та вчилася дуууууже старанно. Лекції прослуховувала по декілька разів. У нас були в доступі записи лекцій, і кожну з них я прослуховувала вживу на занятті, а потім мінімум один раз повторно уже в записі. І так кожну лекцію кожного предмету. Завдяки, мабуть, цьому я добре складала іспити. Після фінального екзамену я була у трійці лідерів з найвищими балами. Я насправді дуже старанно вчила, хоч і було досить складно.

 

Всі, хто хотів, влаштувалися на роботу

З нашої групи абсолютно всі, хто після навчання дійсно шукав роботу, успішно влаштувалися.

SQL, ТПО (написання тест-кейсів, баг-репортів) – це те, з чим я працюю кожнісінького дня. Веб-сервіси також використовую дуже часто. Мені поки не довелось застосувати знання з Unix, але багато кому навпаки – в роботі знадобився він, а SQL ще ні.

Кожним своїм викладачем я дуже задоволена.

Денис Годованний викладав нам ТПО і йому величезна подяка за його підхід і за ті знання, які ми отримали. Він надзвичайно харизматична людина, доступно розповідає, завжди на лекціях весело. А от коли він починає опитувати – уже стає не весело, а дуже соромно, якщо ти чогось не знаєш. Такий собі викладач-контрастний душ. Знати теорію тестування просто доведеться. І без теорії взагалі не обійтися, вона мені знадобилася як для отримання офферу, так і в процесі самої роботи. Я вмію писати тест-кейси з першого дня своєї роботи, нас цьому навчили (привіт усім, хто зрозуміє – 50 тест-кейсів :). Насправді, я тоді не знала, але не всі курси цьому навчають на достатньому рівні.

Дмитро Сидоренко викладає дуже добре. Здається надто суворим з першого уроку. Але він вміє знайти правильне слово і підтримати. Ще під час навчання я в собі сумнівалася і він мені якось сказав: «Я викладаю давно, і впевнений, що Вас візьмуть на роботу». І коли я була в пошуках першого місця роботи, це мене дуже підтримувало і надихало.

Викладач з SQL Сергій Кузьменко просто мене закохав у цей предмет. Щодо SQL можу сказати, що нам дали знань і навичок на дві-три голови вище, ніж на інших курсах. На моїй роботі також відзначили високий рівень знання SQL, навіть запитували, які курси я закінчувала, щоб провести тренінги для всієї команди.

Але разом із тим, я впевнена, що курси – це не чарівна пігулка, і все залежить від людини, треба вчитися, докладати зусиль, дізнаватися більше, спілкуватися з тренером, аби не просто отримати черговий сертифікат про закінчення якихось курсів, а дійти до мети.

 

«Домашка з SQL давалася нелегко,  але тепер люблю його найбільше»

У мене була ситуація на одній із співбесід, мене тестували з SQL, я відповіла на всі запитання. Мене похвалили за гарний рівень знань з SQL, я кажу, що то у вас питання легкі, а вони – та мало хто на них відповідає.

Чесно кажучи, домашні завдання з SQL давалися досить складно. Але я просто полюбила SQL в QALight. Це тепер те, що я найбільше люблю в своїй роботі. Якщо я шукатиму наступні місця роботи, тільки з умовою, аби там був SQL.

 

«Я ж провалила співбесіду…»

Роботу я почала шукати лише після закінчення курсів, до того я приділяла максимум уваги навчанню, та й, чесно кажучи, вважала, що зарано розпочинати пошуки. Завершальний іспит ми склали в серпні, а влаштувалася на роботу я десь в середині жовтня.

Коли я почала надсилати перші резюме, то мені або не відповідали, або давали ТЗ, а після його виконання хвалили за якість роботи, але вік і відсутність досвіду грали проти мене. На співбесіду мене не запрошували. Проте я не здавалася!

А допоміг мені щасливий випадок і трохи наполегливості. У нас була весела група – ми постійно спілкувалися, святкували здачу іспиту, обмінювалися досвідом, ділилися враженнями, багато жартували. І ось мій одногрупник написав нам, що був на співбесіді у гарній компанії, але SQL не склав, і порекомендував спробувати тим, хто з SQL «дружить». Я хотіла надіслати їм резюме, але вже не було відкритої вакансії. Тоді я знайшла цю компанію в Google і просто на пошту з сайту надіслала своє резюме із супровідним листом, що «мій одногрупник був у вас на співбесіді, дуже хвалив ваш офіс та колектив, але не склав SQL, а я його знаю добре, запросіть мене на співбесіду». І вони мене запросили! Я була така рада! Отже, прийшов час інтервʼю, перше запитання, і я на нього не можу відповісти. Я розхвилювалася, розгубилася, але згадала, що під час навчання нам казали, що перша співбесіда – це радше для досвіду, майже всі її провалюють, нічого страшного, головне зробити потім висновки. Я згадала про це, видихнула, махнула рукою, і далі моя співбесіда пішла якось легко. Якщо чесно, я думала, що провалила цю співбесіду, цього вечора мене всі в групі підтримували, підбадьорювали. А за тиждень я отримала оффер.

Уже потім я запитувала у тімліда, як же мене взяли, адже я провалила співбесіду. А він на мене здивовано подивився і каже: «Так ти за останні півроку найкраще пройшла технічне завдання». Якщо чесно, це так приємно було.

Десь через 9 місяців роботи, я пройшла ще три співбесіди, випробувала свої сили, отримала два оффери та запрошення на наступний етап у третій компанії, від якого я відмовілася, тому що не уявляла себе на роботі повністю віддаленого формату. Але це дало мені впевненість, що я можу успішно проходити співбесіди, я впевнилася у своїх знаннях і навичках, це додає розуміння цінності себе як спеціаліста.

 

Ти відчуваєш, що робиш щось корисне

Коли мені дали мою першу задачу, я її виконала, а розробник за це подякував, у мене просто виросли крила від відчуття, що я зробила внесок у спільну справу.

Якби я залишилася на попередньому місці, коли почалася повномасштабна війна, я б просто залишилася взагалі без роботи. А зараз я працюю і бачу, що це має сенс і приносить користь.

Наша компанія підтримує один із ключових державних банків, і від початку повномасштабного вторгнення потрібно було багато змінювати, додавати, тестувати та терміново впроваджувати. Задач дуже багато, але ти бачиш свою користь для держави у такі надскладні часи. Коли тестуєш і «викочуєш» проект на всю країну, ти розумієш, що приносиш користь, що ти потрібен. Що ти щось РОБИШ.

 

В навчання потрібно поринути з головою

Моя головна порада тим, хто лише записався на курси чи тільки почав навчання, пірніть з головою в цей процес. Я під час курсів взяла собі додатковий вихідний, аби переслуховувати ще раз лекції, повторювати матеріали, робити домашнє завдання. І це дало результат. Важливо бути зосередженим на тому, до чого ти прагнеш, а не просто «прослухав лекцію і забув».

А тим, хто думає чи сумнівається, можу точно сказати, що ці курси – найкращі. І коли я буду йти далі вчитися, то тільки в QALight. Коли я на своїй роботі почала допомагати новеньким джунам, то на практиці побачила, як відрізняється рівень навчання в різних школах. А чесно кажучи, є такі курси, після закінчення яких в моїй компанії навіть на співбесіду не запрошують.