База знань

Конфігураційне тестування

Даний вид тестування дозволяє перевірити працездатність програмної системи в умовах різних операційних систем, апаратних та програмних конфігурацій. Ознайомившись із визначенням, можна помітити, що конфігураційне тестування сходиться із визначенням тестування здатності до портування (portability testing), і це неспроста, оскільки дані поняття практично ідентичні.

Конфігураційне тестування – ще один із видів традиційного тестування продуктивності. У цьому випадку замість того, щоб тестувати продуктивність системи з погляду навантаження, тестується ефект впливу на продуктивність змін у конфігурації. Хорошим прикладом такого тестування можуть бути експерименти з різними методами балансування навантаження. Конфігураційне тестування також може бути поєднане з тестуванням навантаження, стрес або тестуванням стабільності.

configuration_test

Виходячи із визначення, можна виділити 2 мети конфігураційного тестування:

  • Визначити оптимальну конфігурацію устаткування, що забезпечує необхідні характеристики продуктивності та часу реакції системи, що тестується.
  • Перевірити об’єкт тестування на сумісність із обладнанням, що заявлене в специфікації, операційними системами та програмними продуктами третіх компаній.

Також, можна виділити 2 рівня проведення тестування конфігурації – клієнтський та серверний. Клієнтський. Додаток тестується з позиції робочого оточення кінцевого користувача. А саме:

  • Кросплатформенне тестування (типи і версії ОС).
  • Кросбраузерне тестування (використовується, при тестуванні веб-додатків).
  • Тестування роботи при різних версіях драйверів.
  • При тестуванні ігрових додатків – тестування відеоадаптера.

Якщо ж програма клієнт-серверна, необхідно протестувати взаємодію додатоку із оточенням:

  • Апаратним (тип і кількість процесорів, обсяг пам’яті, характеристики мережі/мережевих адаптерів і т.д.).
  • Програмним (ОС, драйвера та бібліотеки, стороннє ПЗ, що впливає на роботу програми і т.д.).

Безпосередньо, саме тестування проводиться таким чином:

  • Визначаються всі можливі конфігурації, які необхідно протестувати.
  • Дані конфігурації розподіляються у чергу за пріоритетом, так як їх кількість може бути дуже великою.
  • Відповідно до встановлених пріоритетів проводиться саме тестування.

Це і є основи конфігураційного тестування. Сподіваюся, Ви збільшили свій арсенал знань новим потужним знанням, яке тепер можна використовувати при працевлаштуванні.