Приклад локатора —> .//button[text()=’LogIn’]

Локатор складається з наступних елементів:

• TagName: button, input, h1;
• /— роздільник;
• //— запит: обери мені усі елементи;
• *— запит: обери мені будь-який елемент;
• p— параграф, елемент до якиго вписано текст;
• a— посилання на сторінці;
• h1— заголовки h1 (аналогічно з h2, h3 і т.д.);
• .— означає початок локатора;
• ..— означає звернення до батьківського елементу, коли ми хочемо вийти на рівень вище, наприклад, до батьківської папки.

Атрибути всередині тегу, нашого елементу:

• @id;
• @name;
• @classи др.

Фільтри нашого елементу:

• //a[text()=’some value’]дорівнюється до запиту: знайди нам усі посилання (a) з текстом ’some value’;
• //*[a and b] дорівнюється до запиту: знайди мені усі елементи, які містять елемент a і b. Також підтримується оператор OR.

Функції:

• count()— обчислює кількість елементів за даним локатором;
• text()— проводить фільтрацію за точним входженням тексту, включаючи пробіли;
• contains()— аналогічно фільтрує елементи, але вже за неточним входженням (у SQL = like());
• position()— вказує позицію елемента у структурі, проте цю функцію небажано використовувати, тому що позиція елемента може змінюватися.

Для роботи ми з вами використовуватимемо Chrome —> Developer Tools —> Elements.

Проте у разі чого, зараз будь-який браузер містить DevTools, і ви можете користуватися будь-яким зручним для вас браузером.

За допомогою стрілочки (зліва вгорі у DevTools) можна переглянути html код усіх елементів, що знаходяться на сторінці. Щоб писати локатори, нам необхідно натиснути Ctrl + F.