У різних джерелах термінологія характеристик якості програмного забезпечення відрізняється. Автори створюють різні моделі якості зі своїм набором характеристик та атрибутів. Вони корисні для обговорення, планування та оцінки якості програмних продуктів.

У 1979 році Філіп Кросбі визначив якість як «відповідність вимогам» (conformance to requirements), а Джозеф Джуран — як «придатність до використання» (fitness for use).

Відповідність вимогам означає, що всі вимоги мають бути чітко сформульовані та зрозумілі. Усе, що їм не відповідає, вважається дефектом.

Придатність до використання зосереджується на реальних очікуваннях користувачів: чи зручно, чи ефективно, чи допомагає продукт у роботі.

Однак у практиці часто буває, що замовник неявно очікує певні речі, які не вказані в документації. Це створює ризики, які можна зменшити через ефективну комунікацію, якісне виявлення потреб бізнес-аналітиком, якісну реалізацію та тестування.

У підсумку, справжня якість — це те, наскільки програмне забезпечення задовольняє реальні та очікувані потреби користувача. І саме це впливає на репутацію компанії, лояльність замовників і довготривалий успіх продукту.

Стандарти якості ПЗ

Існує набір міжнародних стандартів, зокрема серія ISO 9000, яка визначає загальні принципи забезпечення якості:

• ISO 9000:2000 — терміни і визначення в системах управління якістю
• ISO 9001:2000 — вимоги до систем управління якістю
• ISO 9004:2000 — рекомендації для поліпшення якості
• ISO/IEC 90003:2004 — застосування ISO 9001 до розробки ПЗ

Моделі якості ПЗ

ISO/IEC 25010:2011 — сучасна модель якості

Стандарт ISO/IEC 25010:2011 визначає дві моделі якості:

1. Внутрішня та зовнішня якість

2. Якість використання (Quality in use)

Основні характеристики якості ПЗ

1. Functional suitability — функціональна відповідність

• Functional completeness — повнота функцій
• Functional correctness — коректність функцій
• Functional appropriateness — доцільність функцій

2. Performance efficiency — ефективність виконання

• Time behaviour — поведінка у часі
• Resource utilization — використання ресурсів
• Capacity — здатність витримувати навантаження

3. Compatibility — сумісність

• Co-existence — спільне існування
• Interoperability — взаємодія

4. Usability — зручність використання

• Appropriateness recognizability — зрозумілість призначення
• Learnability — легкість навчання
• Operability — керованість
• User error protection — захист від помилок користувача
• User interface aesthetics — естетика інтерфейсу
• Accessibility — доступність

5. Reliability — надійність

• Maturity — зрілість
• Availability — доступність
• Fault tolerance — стійкість до збоїв
• Recoverability — здатність до відновлення

6. Security — безпека

• Confidentiality — конфіденційність
• Integrity — цілісність
• Non-repudiation — незаперечність
• Accountability — відслідковуваність
• Authenticity — автентичність

7. Maintainability — зручність супроводу

• Modularity — модульність
• Reusability — повторне використання
• Analyzability — аналізованість
• Modifiability — змінюваність
• Testability — тестованість

8. Portability — портативність

• Adaptability — адаптованість
• Installability — встановлюваність
• Replaceability — замінюваність

Якість використання (Quality in use)

Оцінює, наскільки ефективно та зручно продукт допомагає користувачу досягати своїх цілей у реальних умовах:

• Effectiveness — точність і повнота досягнення цілей
• Efficiency — ресурси, витрачені для досягнення цілей
• Satisfaction — задоволення від використання
• Freedom from risk — мінімізація ризиків для здоров’я, фінансів тощо
• Context coverage — наскільки продукт адаптований до різних сценаріїв

Висновок

Поняття якості програмного забезпечення сьогодні розглядається як багатовимірна характеристика. Стандарт ISO/IEC 25010:2011 допомагає системно оцінити продукт та зосередитися на покращенні найважливіших для користувача параметрів.

Заміна старих ГОСТів і застарілих моделей (як ISO 9126) на ISO/IEC 25010 забезпечує більш повне охоплення та сучасне бачення якості цифрових продуктів.